І наприкінці міцні кирпані
У вир – оп! – з пориву…
–Тни в гвинт,
Як я!
Бузувірів-звірів у зуб!..
Нуртина, Васко да Гама!..
Гадок савани, трун…
А тата –
ри – в вир!
І не рудою одурені,
В омані немов,
Ми ноги гоним
З уз –
гір’я.. Ріг
Завива з
Низин:
Ох – ох – о…
Ох – ох – о…
От свічам Русі сурмачів сто:
Ох – ох – о…
- Наступний вірш → Анатолій Мойсієнко – І лукавому
- Попередній вірш → Анатолій Мойсієнко – Козакую у казок
(Оцінок ще немає)