Неждано так ця хмара присиніла
З-над Сожу, а чи, може, з-над Березина…
Трьома вітрами хмара підперезана,
Неждано так здалеку присиніла.
…Вже й крилонька стомила аж до щему,
Ще й грім побив їй крилонька синющо.
І пада пір’ячко синесеньким дощем,
Із синьої звільнившись шкаралущі.
