І розхитано меви… Живемо на тих-зорі
У могутті літ тугому.
І що гори Пирогощі?
Конар — бог обранок,
М’ят-сила — за листям…
І ні тінь-лопотінь… ні тополь… ні тіні.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Зразковий муж
- Попередній вірш → Анатолій Мойсієнко – А літо сліпо спішило в осінь
(Оцінок ще немає)