І рубачів січе меч, і свіча бурі –
Мечем, іменем і мечем.
… А дико по літі рубалися – сила
бурі тіло покида
Було. Голуб
Обминав овид, а задивованим бо –
На горіхи лихі роган-
овен… Говів огнево!
І жеврів звір вежі…
І чисто сох осот… Сичі –
Іч, на ланчі…
Липуче пазуху запече пил…
Мор пін – Дніпром.
- Наступний вірш → Анатолій Мойсієнко – І лукавому
- Попередній вірш → Анатолій Мойсієнко – Козакую у казок
(Оцінок ще немає)