Щоденно сум’яттям у сон не дощ,
А та габа багата…
І
Ви… Де жереб береже Див.
О
Вічна рамо помаранчів,
Ми зазеленили не леза зим
(Он габа зими — дими за багно),
Ми зносили сон зим
У жарі міражу —
І дотиками маки тоді,
І жур оп’яня по ружі,
І лип шпилі,
І
Ви… Де жереб береже Див.
І ми з Вами — зима в зимі.
- Наступний вірш → Анатолій Мойсієнко – Шипиш
- Попередній вірш → Анатолій Мойсієнко – Я сам
(Оцінок ще немає)