А та фата…
Й ірій…
І веселунку гукну Лесеві…
“А ну тебе, щебетуна…”
Не дожидав звади… Жоден
Тепер трепет
Її —
Йой, йой, йой!..
І смеречина черемсі:
— Ш… ш… ш…
- Наступний вірш → Анатолій Мойсієнко – А літо сліпо спішило в осінь
- Попередній вірш → Анатолій Мойсієнко – А та – хихата
(Оцінок ще немає)