В якому далекому світі
Народжено цей мінерал,
Яку далеч зміг підкорити,
Допоки на Землю не впав?
Які у тобі таємниці,
Чиїх ти торкався небес,
Якій дивній силі скорився,
Що в космос послала тебе?
Та Всесвіту вічну загадку
Приховує вічна пітьма,
Де ані кінця, ні початку,
Народження й смерті нема.
А ти крізь космічні морози,
Долаючи відстань і час,
Туди, де народжено розум,
Усе-таки вірно примчавсь.
А зорі так холодно світять,
А зорі нас кличуть увись,
І наші життєві орбіти
З твоєю сьогодні сплелись.
Нема ні кінця, ні початку,
Немає ні ночі, ні дня.
О, Всесвіту вічна загадко,
На вічнім шляху пізнання.
