Анатолій Рекубрацький – Ненаситець: Вірш

Сумні соми ліниво і зневажливо
Труть об вершини втомлені боки,
А він стоїть тепер німотнім стражем,
Підводним стражем гордої ріки.

І ореол легенд над ним старих
Відлунює йому колишню славу,
І сплять під ним трудяги-плотарі,
А понад ним — трудяги-пароплави.

Та дух свободи й волі не дріма,
Вони у наші душі поселились,
Бо Україну знову підійма
Снага козацька і козацька сила.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анатолій Рекубрацький – Ненаситець":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анатолій Рекубрацький – Ненаситець: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.