Ви бачите, на Хортиці – сади…
Як білі птиці, обліпили скелі.
А звіддаля вітрилами ячать
І острів – білосніжна каравела –
Кріз вечорову лагідну печаль
Руша у світ легенд своїх і див.
Ви бачите на Хортиці сади…
Пливи у вечір, Хортице, пливи!
Хай ледве мріє пляжна ватерлінія
І золотиться на твоїх бортах.
Минуле – майбуттям твоїм нетлінне,
Ти вічна, наче птиці у садах.
Де Дніпрельстану хвилі громові,
Пливи у вічність, Хортице, пливи!
- Наступний вірш → Вадим Коваль – Мій Боже, я вірив у тебе завжди
- Попередній вірш → Леонід Кисельов – Мій щур такий любесенький
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші