Ви бачите, на Хортиці – сади…
Як білі птиці, обліпили скелі.
А звіддаля вітрилами ячать
І острів – білосніжна каравела –
Кріз вечорову лагідну печаль
Руша у світ легенд своїх і див.
Ви бачите на Хортиці сади…
Пливи у вечір, Хортице, пливи!
Хай ледве мріє пляжна ватерлінія
І золотиться на твоїх бортах.
Минуле – майбуттям твоїм нетлінне,
Ти вічна, наче птиці у садах.
Де Дніпрельстану хвилі громові,
Пливи у вічність, Хортице, пливи!
- Наступний вірш → Василь Пачовський – Забудь мене
- Попередній вірш → Тетяна Строкач – Весняний легіт
(Оцінок ще немає)