Є у нашому селі
Зовсім невеличка,
Неширока, непрудка,
Неглибока річка.
Називається Самець,
В славний Збруч впадає,
І на диво всім знавцям
З греблі витікає.
І вода, і береги
В дощ та в дні погідні
Зачаровують мене
А чому? Бо рідні!
- Наступний вірш → Марія Баліцька – Лагідний Серет
- Попередній вірш → Володимир Іванків – Таємниці старої верби
(Оцінок ще немає)