Наче сіре зайченя,
У пухнатій шубці
Братик двері відчиня
Ніженьками тупці…
Я потупцяю сама,
Підбіжу до нього.
А на вулиці зима
Застеля дорогу.
Вирушає в путь щодня,
Ніженьками тупці.
Наше миле зайченя
У пухнатій шубці.
- Наступний вірш → Андрій М’ястківський – Киця прокидається
- Попередній вірш → Андрій М’ястківський – Білочка руденька
(Оцінок ще немає)