Андрій М’ястківський – Із бабусиної казки: Вірш

На високе дерево місяць вилазить,
Під високим деревом — гуси мої…
Зайчики вистрибують прямо з казки,
З тихої казки бабусиної.

Казка в клубочку, з якого панчішки
В’яже бабуся мені і Грицеві…
Журавлики-веселики ходять пішки
Між деревами, між копицями.

З бабусиної казки виросли дві берізки,
Покотилося стежкою золоте яєчко…
От і панчішки Грицеві — од кізки,
От і рукавички мені — од овечки.

— Носіть здорові…— бабуся ласкаво.
І Гриць у панчішках, як ведмедик, тупоче.
Ластівка вилітає з бабусиної казки.
Сонце крилечком черкнути хоче.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Андрій М’ястківський – Із бабусиної казки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Андрій М’ястківський – Із бабусиної казки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.