Біля хатки
Квітне сонях.
В хатці — лялька,
В ляльки — доня.
Мама-лялька
Бавить лялю…
— А ти хто для них,
Наталю? —
І Наталя
Меншу взяла…
— Я — бабуся їй, —
Сказала.
- Наступний вірш → Марійка Підгірянка – Про кота-воркота, горбця-молодця й Марійку-пестійку
- Попередній вірш → Андрій М’ястківський – Листування