У бабусі є рогач,
І на яблуні — рогач.
Той, бабусин,— у піч,
Мов погрітись захотів,
Другий сонечку навстріч
Полетів, полетів.
Той рогач і той рогач,
Не побачиш, то, хоч плач,
Не збагнеш, чому рогач.
- Наступний вірш → Андрій М’ястківський – Літак
- Попередній вірш → Андрій М’ястківський – Зеленому колоскові
(Оцінок ще немає)