— Я щаслива,— каже слива,—
Ворухнусь — на стежку злива…
— Ти,— кажу,— постій, як досі,
Ще зелена, ще не осінь.
Полетять у вирій гуси —
Ми самі всі сливи струсим,—
Зашуміла листям скраю:
— Коли так, то почекаю.
- Наступний вірш → Андрій М’ястківський – Яблуко
- Попередній вірш → Андрій М’ястківський – Перекотиполе