Кажуть люди: «На здоровля
Серце пісні відчини…».
Теребовля, Теребовля,
Цвіт ясний Галичини.
І дівчина край потоку,
Чи задумана, чи ні…
Полюбили карооку
Три легіні навесні.
Грали пісеньку допізна —
Луни йшли на берега.
Файна любка, файна пісня,
Файне поле навкруги.
А дівчина мала ‘дного,
Тільки був він не при ній.
Він листи писав з дороги
Галичаночці своїй.
Бориславські вишки снились
Хлопцю й дівчині давно…
Три легіні посварились —
Кароокій все одно.
То погляне вона грізно,
То піснями звеселя,
Файна любка, файна пісня,
Файні вдосвіта поля.
Я ні слова не промовлю,
Журно піду на лани.
Теребовля, Теребовля,
Серцю спокій поверни.
- Наступний вірш → Андрій М’ястківський – Дбайливі пташки
- Попередній вірш → Андрій М’ястківський – Лебеді не падали – летіли