Мама каже:
— Йде весна.
— Подивлюся: де ж вона?
Попід хмарами в імлі
Пролітають журавлі,
Мчать струмочки вздовж доріг,
На городах тане сніг,
Он синичка голосна…
Тільки де ж це та весна?
Розпукаються бруньки,
Тихо стукають в шибки…
Далечінь така ясна!
Тільки де ж це та весна?
Мама каже:
— І струмки, і калюжки, і бруньки,
І синичка голосна —
Все це, донечко, весна.
- Наступний вірш → Андрій М’ястківський – Вечір дихає весною
- Попередній вірш → Андрій М’ястківський – Свято
(Оцінок ще немає)