Андрій М’ястківський – Вітрячок: Вірш

Між дерев, між гілок —
Сонечко веселе.
Взяв я в руки вітрячок,
Як біжу — він меле.

А спинився під кущем
Чи побіля жита —
Вітрячок мій над плечем
Теж стає спочити.

Як поволеньки ходжу,
Теж молоть не хоче,
А як знову побіжу —
Меле, аж туркоче.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Андрій М’ястківський – Вітрячок":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Андрій М’ястківський – Вітрячок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.