Андрій М’ястківський – Висока горобина: Вірш

Висока горобина
Ряба, ряба…
Намиста нароби нам,
Ти не скупа.

Підстрибують дівчатка:
— Зірвеш, авжеж…
— Оленка, Люся, Натка,
Марійка теж.

До школи йшла Ірина:
— Ану, ану,
Вам треба горобини,
То я зігну.

А ягоди іскристі,
При них листки…
В дівчаток вже намиста
По два разки.

Висока горобина
Ряба, ряба,
Намиста наробила,
Бо не скупа.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Андрій М’ястківський – Висока горобина":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Андрій М’ястківський – Висока горобина: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.