Андрій М’ястківський – Живе дзеркальце: Вірш

Під вербою джерельце,
Наче дзеркальце.
Я до нього нахилюся,
В чисту воду подивлюся

І себе побачу в кім —
У люстерку водянім.
А торкнусь води рукою —
Стану дивною такою:

Заморгають швидко очі,
В кісках промінь затріпоче,
Ніс у хвильці попливе…
Справді, дзеркальце живе.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Андрій М’ястківський – Живе дзеркальце":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Андрій М’ястківський – Живе дзеркальце: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.