Андрій Малишко – Мандри: Вірш

В путь нічого збирати не буду:
Є тютюн і книжки, сухарі.
Десь піду я спокійно між люди,
Поклонюся вечірній зорі.

Так ходили, мабуть, святогори,
Де земля, як волошковий клин.
Так піду я в поля неозорі
І з піснями один на один.

Попрошу собі сил небагато
Молодим і гарячим слівцем.
Щоб на руки всю землю підняти,
Повернути до сонця лицем.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Андрій Малишко – Мандри":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Андрій Малишко – Мандри: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.