Андрій Малишко – Спіноза: Вірш

Під посвист куль і клекіт бомбовоза,
Під подихом іпритної грози
Вночі вивчає згорблений Спіноза
Біблейські темні титла і ази.

Що діяти з обдуреним Адамом?
Устань, мудрець, віщуй, не проклени.
Збирає ніч за чорним Амстердамом
Людських голів розбиті кавуни.

Де плуг війни пройшов залізним ралом,
Узрій в полях: насунула біда,
Єхидний бог стоїть за генералом,
Важкі снаряди в дула заклада.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Андрій Малишко – Спіноза":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Андрій Малишко – Спіноза: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.