Андрій Малишко – Вчителька: Вірш

(Пісня)

Сонечко встає, і в росі трава,
Біля школи в нас зацвітають квіти,
Вчителько моя, зоре світова,
Де тебе питать,
Де тебе зустріти?

На столі лежать зошитки малі,
І роботи час проганяє втому.
І летять-летять в небі журавлі,
І дзвенить дзвінок
Хлопчику малому.

Скільки підросло й полетіло нас
В молодій весні, в колосистім полі,
А у тебе знов та ж доріжка в клас,
Той же явір наш
Під вікном у школі.

Двох синів твоїх узяли фронти,
Бо на рідний край впала чорна злива.
В партизанську ніч посивіла ти,
Як в тяжкий мороз
Непожата нива.

Знов щебече юнь і цвіте трава,
Пізнаю тебе в постаті несхилій,
Вчителько моя, зоре світова,
Раднице моя
На Вкраїні милій!

Аналіз пісні “Вчителька” Малишка

Одна з найвідоміших пісень авторства Андрія Малишка та Платона Майбороди. Твір, написаний у 1960 році, увійшов до збірки «Полудень віку», у якій зрілий поет підбиває підсумки життя й викладає свій досвід.

Головна ідея твору ‒ уславлення самовідданого служіння своєму народу, що притаманне вчителям. Вторинна ідея ‒ сум за дитинством, юністю й молодістю, адже у зрілому віці автор розуміє, що то найщасливіші часи.

Головна героїня твору ‒ учителька, вже немолода. Вона живе у селі (це помітно з того, що вона буває у полі, засіяному зерновими), її робочий день починається вдосвіта, адже сільські вчителі за часів Радянського Союзу значною мірою розраховували на сад, город, домашнє господарство.

Самовідданість вчительки показана промовистим фрагментом ‒ хоч головна героїня твору втратила двох синів, що були у партизанах, проте її серце залишається таким же добрим і вона віддає його чужим дітям.

Вік вчительки поважний, однак постать її несхила ‒ її не зламала ні тяжка праця, ні особисті трагедії, ні час. Внутрішній стрижень робить її сильною.

Глибокий зміст прихований у фразі «Радниця моя на Вкраїні милій». Освіта нових поколінь є головною передумовою для національного відродження. Автор робить акцент на тому, що вчителі є великими патріотами.

У пісні використані такі художні засоби:

  • Епітети ‒ «світова», «партизанська», «малі», «молода», «колосисте»;
  • Метафора ‒ «в партизанську ніч посивіла», «щебече юнь»;
  • Порівняння ‒ «як в тяжкий мороз непожата нива»;
  • Персоніфікація ‒ «узяли фронти», «впала чорна злива»;
  • Інверсія ‒ «скільки підросло й полетіло нас»;
  • Повтори ‒ «та ж…, той же», «летять-летять»;
  • Паралелізм ‒ через природні явища показаний душевний стан героїні;
  • Риторичні питання ‒ «де тебе питать, де тебе зустріти?» (зрілий чоловік згадує свою вчительку часів дитинства, найімовірніше, вона залишилася вже тільки у памʼяті своїх учнів).

Для пісні характерний глибокий символізм:

  • Журавлі ‒ символ повернення додому;
  • Явір ‒ символ родини, братерства;
  • Весна ‒ молодість;
  • Зоря ‒ дороговказ для наступних поколінь;
  • Колосисте поле ‒ здобутки;
  • Дзвінок ‒ школа, початок нового шкільного життя;
  • Сивина ‒ символ трагедії, страшних втрат;
  • Ніч ‒ депресія, трагічні події у житті;
  • Зошити ‒ символ зусиль вчителя.

Пісня була дещо видозмінена, щоб слова гарно лягли на музику, тому загальновідома версія відрізняється від оригінальної, створеної Андрієм Малишком.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Андрій Малишко – Вчителька":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Андрій Малишко – Вчителька: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.