Анна Багряна – Ніч перед Різдвом: Вірш

Розсипані іскри ватри
По світу, немов байстрята…
Завтра – Різдвяне свято
Буде хтось зустрічати.
Шабашем відгуляю
Оргій відьомських коло.
Відьма – та, що все знає
Зараз або ніколи.
Відьма – це я…
Бачиш,
Плига вогонь вгору?
Кожна іскра – як значення
Вдачі чужого горя.
Я ж байдужа до горя…
Гей, мої потерчата!
Нумо на Лису гору,
Щоб як слід погуляти!
Ніч така фантастична,
Ніч – пречисто-нечиста,
Правда, якось незвично:
Шабаш відьомський в місті.
Гей, мої потерчата!
Гей, русалки-чаклунки!
Вам не варто шукати
Шамбали
для рятунку.
Шамбала – це омана,
Це – буддійська міфічність,
Отже, сил вам не стане
На скитання одвічні.
Краще линьте на Лису!
Місяць вкаже дорогу…
Ніч
народження біса
В день
народження Бога.