Анна Багряна – По тілу – мов злодії: Вірш

по тілу – мов злодії – нишпорять руки-чорти
забаганки твої – забагато вина і винних
за усіх через кого могла б сюди не прийти
цілую тебе –
наче Бог виціловував глину

що стривоженим нам
коли кожен бере чуже
коли вже не боятися бути обабіч світу
я цілую тебе –
береженого біс вбереже –
вириваючи з коренем
всі заборонені міти

увійди й розчини – так як кров розчиняє вино
як під слиною гинуть тягучі фруктові цукати
простріли і здійми над жахливим – до холоду –
сном –
за усіх
через кого
позбавлена права літати

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анна Багряна – По тілу – мов злодії":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анна Багряна – По тілу – мов злодії: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.