Це було б круто,
це було б кльово –
мокрими рельсами
Рейд у Вічність.
Забивши шпичку
у ніг судому,
забувши нагальність
справ
і практичність.
(Тоді, видай, вірші
родитимеш жужмом –
тільки ходи і збирай,
кривавими, стиглими ружами
вальдшнепів з ружжа стріляй).
Тоді буде справді
високе й чисте –
правдиве мистецтво днів.
Тримайся за бильця,
на рельсах – слизько.
І холодно так мені.
