Добре хворіти грипом
дивитися тоскно-тоскно
плавати білою рибою
у полинялому воску
гріти над чайником пальці
вбирати теплі панчохи
вростати в глибокі шанці
свідомості – сизим мохом
Подумки розважатися
писанням листів і романів
мареннями розляпистими
візіями диванними
Добре вмирати взимку
всміхаючись – ніби на скресне
коли здмухне павутинку
присутність Його одесну.
- Наступний вірш → Анна Біла – Друже мій, дорогий Гемінґвею
- Попередній вірш → Анна Біла – Місяць уповні
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші