Анна Біла – Дурні передчуття: Вірш

Дурні передчуття. О шостій ранку
на зібганій пост?лі в насип сну
заходить заступ – блискавичний струм.
І тіло ще таке важке і тепле,
немов тобі і не тобі воно,
і Божий день за вікнами нестерпний,
як з? спину різкий руки залом.
Прокинешся. Для чого? – місто в труби,
сніги у бруд, хліб кришиться на стіл.
В передчутті застуди і огуди,
кривавих жнив злопам’ятних богів.