Моя муза носить білі шкарпи
п’є подвійний мате за бюро
сидить на столі свого профі
має посмішку кімнатної квітки
музику голосу грає
жіночка гарненька, хоч трохи дебела
земна і зимна
та без шкідливих звичок
(хіба інколи назве ямб хореєм, але в такт
світовій гармонії).
- Наступний вірш → Анна Біла – Гуртожитська екстраваґація
- Попередній вірш → Анна Біла – З Акутагави
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші