Приволікся пізно
курив
гетьманську пив.
Словом, ґвалтував ніч.
А на ранок всі години в одну стулив,
пішов у сніг, пріч.
На столі липкий протяг – чай,
подертий Шерех, Шевчук,
мапи креслені.
Я допіру тебе не знаю:
Бог чи друг?
Тільки:
думкою ніч не покинути
міцно триває
запах сечі, диму, книг.
Ти хотів і мене втримати
від слідів у сніг?
