Смішно, а проте: було-було,
не зупиниш в напівкадрі фільм,
мусиш додивитися кіно
ґраматично й формульно: один.
Всі відмінки грали навперейм,
все змагали за ранкове: так.
Залишається тільки бром
(для філолоґів – код і знак).
Колихай натхненно, зазубри
і не думай пялитись вперед.
Із числа ґраматичного “три”
залишаєш собі вік-енд,
на канапі, з цитриною чай,
реквієм, віртуал-онанізм,
запилений книжний рай
і знервований еґотизм.
- Наступний вірш → Анна Біла – Дуже почуваюсь мужчиною
- Попередній вірш → Анна Біла – Східна імпресія
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші