Анна Біла – Старий мотив: Вірш

Що буде далі – немає різниці,
зітканий простір: вежі, дзвіниці.
Так обережно і бездоганно –
стриманий лицар, знічена панна.

Що буде далі – зав’яжеш вузлик?
Теплі пальчатка, обірваний ґудзик,
сонні патьоки, ляндшафтів емалі.
Мусиш гортати: що буде далі?

Станеш, подивишся: Лемберґ, дзвіниці,
стриманий простір, тривожні зіниці,
тала бруківка, крихкість застуди,
краплі на ринві.
Далі – чи буде?..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анна Біла – Старий мотив":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анна Біла – Старий мотив: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.