Анна Біла – Відболіло: Вірш

Відболіло. Солом’яні стріхи
вже не ваблять. Ріка молоком
не тече. І не сняться дороги.
Узялося мітом, як лихом,
припустило на стогін.
Безпорадно? Пусто? Клечально?
Так, і ще трохи пива.
Добре на узагальненнях.
Хоч трохи можливо
миритися із дурманом,
що зветься здоровим глуздом.
Щодня рано-порану
зрізай королів і капусту.
Працюй натхненно і злісно,
може, минеться, пройде?..
Годі-бо, надто пізно –
у червні зриває на осінь.