1.
я люблю Йоноске
голубі простирадла дощів
клекіт голосу в стінах
дріж вишні в саду
я люблю Йоноске
його зморщене тіло
пам’ятає
запах волосся гейш.
я люблю, Йоноске,
ти почуєш, прийдеш –
плач цикади старої в траві
лампа сонця замінить нам доторки рук
стане голосом
шелест трави.
05.1999
2.
говори, Йоноске,
про двісті жінок
затягнутих шовком
теплодиханної плоті.
Ненаситно пірнай
в повінь запаху.
Світлячком понад хвилі
тінню
доторком тіні
стань –
відгук
відлуння
відбиток.
09.1999
