Анна Біла – запах талого снігу: Вірш

запах талого снігу
і свіжих парфумів
блідий Рудольф
за осінньою чашкою кави
гортає минулого ноти
б’є п’ястуками
снить:
святошинський зайчик
промінь звитяжний
гупає в мушлі грудей
День
десь обертається золотом
щемом спогадувань
мчить голубий пароплав
на пюпітрі Рудольфа
хижує осінь
синім джґутом
папіроски диммм
Осінь?
Жовтопрозора карта
вигинів фаланґін
Тоншає звук
мімм
але чому
Вона
входить в цю Осінь
безкарно?