Хай прийдуть малі і великі
Поклонитись прощальній красі.
Твої, Осінь, божественні лики
Величаю! Достойна єси!
Не зламавши Господні завіти,
Не змiнявши на роздріб мети —
Я б хотіла отак відгоріти
І достойно отак відійти.
- Наступний вірш → Анна Волинська – Усеньку зиму я перемовчала
- Попередній вірш → Анна Волинська – Хай присниться мені сьогодні
(Оцінок ще немає)