Літа літопис згорнеться в сувій,
Позатираються дати.
В сірому царстві осінніх стихій
Стану тебе забувати.
Серце порожнім лелечим гніздом
Вистигне на роздоріжжях.
Вистигне в ньому невчасне тепло
І недоречна ніжність.
Дні, табунами зірвавшись учвал,
Перетолочать найкращі
Спогади літні:
Пристрасті шквал,
Спалах безглуздого щастя.
