Лютий, лютий, все ти переплутав,
Заблукав у зиму — з теплотою,
Розгубив морози на розпутті,
Що з тобою, лютий, що з тобою?
Виллялося сонця так багато,
Що сніги згоріли-почорніли.
Лютий, ти весною хочеш стати?
Лютий, лютий, хто ж тобі повірить?
Не повірять. Скажуть: «Недоречі
Це тепло, бо ще морози будуть!»
Житимуть в чеканні холоднечі
Обережні і розумні люди.
Серце моє, ніжне і тривожне,
Де це ти навчилося спокою?!
Вірити, радіти — не спроможне.
Що з тобою, серце, що з тобою?!
