Вірші класиків > Анна Волинська: Вірші > Анна Волинська – Нехай – обвал

Анна Волинська – Нехай – обвал: Вірш

Нехай — обвал. Нехай — лавина.
Не відсахнусь. Не відступлюсь.
В такому віці! так нестримно
Високим полум’ям займусь!

…Ущент розтрощуючи долю,
На грані щастя і плачу,
В безодню бажаного болю
Пропащим ангелом лечу!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Анна Волинська
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анна Волинська – Нехай – обвал":

Читати схожі вірші:

  1. Анна Волинська – О жінко
  2. Анна Волинська – Так, відкладаючи щастя на потім
  3. Анна Волинська – Отямся, схаменися, почекай
  4. Анна Волинська – Скільки білих снігів
  5. Анна Волинська – Черкнутися душею до душі
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анна Волинська – Нехай – обвал: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.