Ніжність до сторонньої людини
Виплекала в серці непомітно,
і ходила з усміхом дитини,
Тепле випромінюючи світло.
Ненаситна, заздрісна, причинна
Спокій мій дощенту сплюндрувала!
Ніжність до сторонньої людини
Злом моїм, моїм нещастям стала.
З-понад світу білого в руїнах,
Як жебрачка простягаю руку,
Бо колись, безпечна і наївна,
Ніжність до сторонньої людини
Вигріла на серці, як гадюку.
