О Весно! Я вже вийшла з того віку!
Помилуй мою першу сивину!
Жага очей чужого чоловіка
Нехай мене не позбавляє сну.
Тремтіти над смішними міражами
Мені вже так давно не до лиця.
і що там може бути поміж нами,
Крім судного тернового вінця.
Та крізь вогонь весняного циклону
Не пронести у спокої свій дух,
Як пронести не можна на долоні
Останньої кульбаби сивий пух.
