Прийми мою понівечену душу,
Вогонь осінній рідної землі!
За всі гріхи спокутувати мушу
Спустошенням страшенним у собі.
Чистилище осіннє наді мною! —
Розрадь і оживи, і онови,
Щоб знову урочистою ходою
Я увійшла в замети снігові!
- Наступний вірш → Анна Волинська – Приїжджай, коханий, приїжджай
- Попередній вірш → Анна Волинська – Прощай, пресвітла радосте моя
(Оцінок ще немає)