Вірші класиків > Анна Волинська: Вірші > Анна Волинська – Снігу, стільки снігу намело

Анна Волинська – Снігу, стільки снігу намело: Вірш

Снігу, стільки снігу намело!
Трусяться берези ніжнотілі,
Бігли, щоб зігрітися, в село,
Вибігли до поля — й заніміли.

По коліна в сніг зайшли стовпи,
Поле і холодне, і безкрає,
А з вершка засохлої верби
Грак свої простори оглядає.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Анна Волинська
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анна Волинська – Снігу, стільки снігу намело":

Читати схожі вірші:

  1. Анатолій Камінчук – Снігу намело
  2. Леонід Куліш-Зіньків – Ну й бо ж снігу намело
  3. Василь Симоненко – Снігу, снігу сиплеться довкола
  4. Леонід Талалай – Вже стільки літ, і стільки зим
  5. Анна Волинська – Черкнутися душею до душі
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Анна Волинська – Снігу, стільки снігу намело: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.