Священик в ризах золотих
Благословляє, причащає —
То день осінній, що прощає
Всю марноту років пустих.
Зігріта тим осіннім днем,
Молюся ревно так і слізно.
А хтось сміється — пізно! пізно!
Перед моїм старим лицем.
- Наступний вірш → Анна Волинська – Світить місяць на верби плакучі
- Попередній вірш → Анна Волинська – Серпантину спіралі круті
(Оцінок ще немає)