Вірші класиків > Анна Волинська: Вірші > Анна Волинська – Тихесенько, мій розпачу, не плач

Анна Волинська – Тихесенько, мій розпачу, не плач: Вірш

Тихесенько, мій розпачу, не плач!
Ой люлі-лю, неприспаная муко!
Хіба не взяв вас розум на поруки,
Спокою обіцяючи калач?

А я давлюсь! давлюсь тим калачем.
Геть розуму нудні перестороги:
Хай наші зустрічаються дороги!
Хай ніч моя втішається плачем!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Анна Волинська
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анна Волинська – Тихесенько, мій розпачу, не плач":

Читати схожі вірші:

  1. Анна Волинська – Украду тебе з твоїх похмурих днів
  2. Анна Волинська – Якби ти тільки знав, що ти накоїв
  3. Анна Волинська – Цієї осені моїм натхненням станеш
  4. Анна Волинська – Як моя сповна відсидить в тілі
  5. Анна Волинська – Через життя наосліп йшла
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анна Волинська – Тихесенько, мій розпачу, не плач: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.