Анна Волинська – Я співатиму Пісню Пісень: Вірш

Я співатиму Пісню Пісень,
Бо сьогодні коханням хвора.
Коли спеку вгамує день,
Коли тіні впадуть за гори,
Я зустрінусь з моїм царем,
Довгожданий прийде до мене,
і кохання його Едем
Наді мною буде знаменом!

Та усе марнота це і ловлення вітру.

Все постало із пороху —
вернеться знову у порох.
Хто пізнання побільшує —
він же побільшує біль.
Невблаганно чекає
на кожного сущого морок.
і яка у сезону земного чистилища ціль?

Для усього свій час:
народитися і помирати,
Розкидати каміння —
і каміння збирати,
Час ненавидіти — час кохати,
Час читати Пісню Пісень —
час Еклезіаста читати.

В Біблії вони поруч.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Анна Волинська – Я співатиму Пісню Пісень":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Анна Волинська – Я співатиму Пісню Пісень: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.