О, не бійсь, що розпустила
Темні крила ніч над полем… —
Доокола тільки колос
Та твій голос легкокрилий.
О, не бійсь, що зорять зорі
Сріблозорим переблиском, —
Як барвисто, ряснолисто
Слів намисто нижеш скоро.
- Наступний вірш → Аполлоній Падолист – Трель
- Попередній вірш → Аполлоній Падолист – Підем, Панно, у простори
(Оцінок ще немає)