Аполлоній Падолист – Таємність ночі: Вірш

Вже пізня ніч… Блідіють зорі,
Літає місяць межи хмар.
Тополі в темному уборі
Стоять, як постаті примар.

Вже пізня ніч… та щось не спиться.
Ворушать голову думки.
Проносять молоді роки
І все, що тільки тепер сниться.

Вже пізня ніч, а сну нема…
Невже ж це знову все вона
Вночі думки мої тривожить?..

Заглянув місяць у вікно
Й, здається, мовить про одно:
Не спи!.. Будь стійким на сторожі!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Аполлоній Падолист – Таємність ночі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Аполлоній Падолист – Таємність ночі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.