Аркадій Казка: Вірші

Аркадій Казка (1890-1929) – поет когорти Розстріляного відродження. Будучи тонкою й чуттєвою натурою з глибокою любовʼю до рідної землі, поет не витримав перебування у застінках і незабаром після арешту у 1929 році наклав на себе руки.

Творчість Аркадія Казки – це вишукане переплетіння історії рідного краю, його пейзажів – і настрою ліричного героя. Нащадок козацького роду, автор у всьому бачить історичне підґрунтя, навіть тлом для романтичних стосунків у його творах виступають історичні місця. Червоною лінією по багатьох віршах проходить згадка про кров, смерть, історичні катаклізми.

Серед віршів цього поета є й ті, які демонструють прихильність до радянської влади. Проте навіть у цих віршах присутня і історична, і національно-патріотична складова, тому набути популярності поезії Аркадія Казки не дозволили.

Автор експериментує з формами віршів, наприклад, у його доробку є акровірші. Для творчості Казки характерні описи монументальних обʼєктів і явищ – якщо море, то глибоке, якщо хурделиця, то справжня буря. Твори рясніють гіперболами, навіть філософські вірші видають у Казки юнацький запал, який поет зберігав до останніх днів.