Сонет
В цій дошці був сучок. Улітку бурштиновий
На сонці він ярів, мов мед у стільнику.
Та випав він… І ось вже склався вигляд новий:
У дірочку зирнуть з півпітьми хлопчаку
Цікаво…— килим піль прослався смарагдовий
До смужки гаю в мрійну далеч. Павучку
Теж гарно тут зіткать сильце, й оксамитовий
Метелик близько тут сіда після танку.
А зараз?! — прихиліть сюди своє-но око:
Чи ви впізнаєте, що був от тут сучок?
Хто — в товщі дошки!!! — бір ялин підняв високо
(Ялинок срібних), з павутиння ниточок
Створив разочки перлів, а той світ глибоко
Засипав кришталями на незнаний строк?!
